Лялька-мотанка – берегиня роду

Лялька-мотанка – українська народна лялька, символ жіночої мудрості, родинний оберіг.
Здавен у кожній родині лялька-мотанка виконувала роль оберегу, була символом мудрості, берегинею роду, символом матері-прародительниці та зв’язку між поколіннями, одна із найдревніших іграшок і сакральних (священних) істот нашого народу, якій тисячі й тисячі років. Скільки існує людство, стільки років цій іграшці, яка повинна була дитину заспокоїти, нагодувати і зберегти. Бо мати, залишаючи дитя, замотувала фрукти чи хліб у шматочок  тканини, прив’язувала паличку і давала, як іграшку, тому в основі ляльки — хрест. Людина вигадувала ляльку-мотанку, подібну собі, як забавку для дитини, як оберіг дому. Виготовляючи цей сакральний предмет, жінки вкладали у неї свою енергію, певні думки і побажання. Ляльку-мотанку передавала мати дочці, коли віддавала до іншого роду, а дочка, у свою чергу, своїй дитині. Це ніби ниточка, яка зв’язувала увесь рід.

Наші пращури вірили, що лялька є посередником між живими та тими, хто ще народиться. Тому на заміжжя дівчини разом із рушниками і сорочками в скриню до приданого клали ляльки. Робили їх дуже ретельно: одягали в українське народне вбрання як наречену, плели вінок на голову і обов’язково «додавали» нареченого — мусила бути пара. Відразу після одруження тими ляльками бавилися — вважалося, що так швидше народяться діти.
Обличчя у «плодоносних» ляльок немає — невідомо ж, хто прийде на світ.

Берегиням — іншому різновиду — на обличчі намотували хрести. І виготовляли їх на різні потреби: аби людина одужала, аби пішов дощ чи навпаки — припинилася злива, вщух буревій...

Усі елементи одягу мотанки є символічними: спідниця уособлює землю; сорочка — три часи: минулий, теперішній і майбутній; головний убір — очіпок, стрічка чи хустка — зв’язок із небом...
Українська лялька тим унікальна, що вона — така ж, яка була тисячі років тому! Найдавніші — глиняні — сягають доби Трипілля!

  

Лялька-мотанка не випадково не має обличчя. Адже вона виникла не як іграшка, а як сакральна річ. Вона мала прикликати дух померлої або ще не народженої людини до живих, запросити її в коло сім’ї, до столу чи до тієї дитини, яку виховувала. ВОНА виховувала. Бо уособлювала дух прадавнього Предка, а відтак не дівчинка гралася лялькою, а лялька, як стара баба, передавала досвід минулого новому поколінню.

Сакральна істота з хрестом замість обличчя, символізує гармонію вертикалі (духовності) і горизонталі (земного розвитку людини), тобто допомагає гармонізувати простір. Такі іграшки повинні знаходитися на покуті зі сторони сходу сонця, над ліжечком дітей (оберігає дитину), над дверима (зустрічає і проводжає гостей)...

Ляльку робили, коли викликали духа. Іноді її знищували, спалювали, щоб ця річ забрала, наприклад, недугу. Якщо писанкою «викочували» хворобу, то ляльку виготовляли тоді, коли треба було про щось швидко попросити або подія була значна. Знищували її, коли намагалися вилікувати людину чи прикликати дощ. Тобто її віддавали богам — вона ставала жертвою й могла заміщати собою живу істоту. Тому її обличчя було відокремлене від будь-якої особи, щоб ніхто не постраждав під час знищення мотанки — аби не зашкодити живим. Наші предки вважали, що лялька з певними вираженими рисами обличчя – будь то очі чи ротик – може прив’язувати до себе душу того, хто нею грається, що може понести за собою небажані наслідки. Окрім того, за таким хрестоподібним личком можна уявити собі яке завгодно. І, зрештою, хрест у колі — це солярний знак, тож лялька із таким обличчям несе в собі сонячну енергетику. Ну, а в голівку мотанки часто зав’язували зернятка пшениці. Це теж надавало їй сакрального значення, бо зерно пов’язане з померлими чи ненародженими душами. Коли його «ховають», воно оживає, проростає і знову розпочинає одвічний коловорот життя. Тому мотанку пов’язують із уявленнями про життя й небуття, із досвідом минулих поколінь та їхнім зв’язком із поколіннями наступними.

Лялька-мотанка приходить у наш світ у якомусь образі, створюється з певною ціллю. Її виготовляли із різними побажаннями, наділяли різними символічними значеннями: на щасливу долю, сприяння потаємним бажанням, гармонії людини з природою, на успіх і здоров’я, на добро і злагоду. І обов’язково, ці обереги несуть у собі позитивну енергетику.

Мотанка виконується виключно шляхом намотування, не має обличчя і несе в собі тепло людських рук, любов і турботу, з якою створена… Вона може бути плетена із соломи чи зовсім без застосування нитки, коли всі вузли закріплюються архітектонічно за рахунок того матеріалу, з якого робиться мотанка. Голова називається «куклою». Для неї шматочок тканини складається вузенько (як пасок або крайка), а тоді згортається «рулетиком» і обмотується тканиною.
«Куклою» величають і перший обжинковий сніп, закручений в особливий спосіб. Таке ж наймення у дитячої «пустушки» — хліба, загорнутого в полотнинку (її раніше давали до ротика немовляті). Тобто шматочок хліба чи тканини або зерно, загорнуте в полотнину, — це голова, що уособлює дух істоти. Приєднується вона дуже просто: до колодки, до трісочки, до кукурудзяного стебельця — будь-чого. Мотанка навіть може не мати рук — тільки обгортається тканиною. І тут уже годиться все, що знайдеться в господі. Раніше найкоштовнішим убранням для ляльки ставали клапті старих вишитих сорочок, іншого одягу. Власне, тому українська мотанка позначена регіональними ознаками тієї місцини, де її виготовлено.

Лялька-мотанка ні в якому разі не шиється, не проколюється голками чи шпильками – виключно мотається. Звідси і назва - МОТАНКИ. Голку можна застосовувати лише при виготовленні одягу для ляльки і ні в якому разі не пришивати нічого до самої лялі! І Не колоти її!

 

 

Оскільки робилась лялька-мотанка з тих матеріалів, які були під руками – чи то солома, чи старі непотрібні речі, а одягалась в клаптики матерії зі старого одягу матусь і бабусь, то й не дивно, що така лялька, зроблена власноруч, оспівана піснями, обласкана казками, одягнена в усе своє, домашнє, рідне – вважалась оберегом у родині. Якщо в сім’ї хворіла дитина, то їй робили спеціальну ляльку-мотанку, яку змотували з тієї трави, яка допоможе при хворобі, її давали дитині – і забавка, і цілющий ефект!

Джерело: інтернети

Мотані лялечки - http://www.svit-rosy.net.ua/tvory/lyalki/

Майстер-класи з виготовлення - http://www.svit-rosy.net.ua/mk/online/

 

20 коментарів до Лялька-мотанка – берегиня роду

  1. таня коментує:

    ця стаття була дуже цікава мені 11 років і вчителька задала нам це завдання дізнатися про ляльку- мотанку коли я це про читала мені стало цікаво і я це написала в зошит вчителька мене хвалила завдяки вам я отримала хорошу оцінку і дізналася більше про ней про цю ляльку дякую вам за це !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

  2. Юлія коментує:

    Як саме називається ця лялька???наречена?

    • С в і т а н а коментує:

      Юлія, у статті розміщено фото кількох лялечок. Яка саме Вас цікавить?

  3. Тетяна коментує:

    Сьогодні я купила дві ляльки мотанки. Я раніше чула про них але не то мала в руках и не бачила в натурального вигляді. Одну сьогодні я відправила б, як подарунок, своїй мамі, іншу я хотіла подарувати своїм родичам американцям. Але, прочитавши вашу статтю, я вирішила іншу свою мотанку, залишити собі але все ж таки забрати її з собою до Америки. Як ви вважаєте, чи доречно український оберіть дарувати американській родині???дуже чекаю на ваші відгуки. Спробую сфотографувати ляльку мотанку.

    • С в і т а н а коментує:

      Тетяна, Ви можете не переживати і дарувати українську ляльку своїм американським родичам.

  4. Сергій коментує:

    Приклад: Лялька-мотанка, вигтовлення – відео
    (посилання видалено адміністратором)

    • С в і т а н а коментує:

      Сергій, посилання на інші ресурси заборонено

  5. Katrin KotoVa коментує:

    Классный сайт. Интересная информация.

  6. Ірина коментує:

    Дуже вдячна Вам за таку змістовну статтю, ляльками цікавлюсь давно, по інтернету збираю будь яку інформацію, так як в своїй роботі використовую лялечок як корекційний та розвивальний матеріал. Працюю психологом та арт-терапевтом в загальноосвітній школі. Дуже шкода, що в інеті мало МК з виготовлення саме наших українських оберегових ляльок. Якщо у Вас є якісь матеріали саме практичного змісту, чи не змогли б Ви поділитись ним? З радістю поділюсь тим, що вже маю в своєму здобутку, якщо буде потрібно.

    • С в і т а н а коментує:

      Ірина, тут на сайті є кілька МК http://www.svit-rosy.net.ua/mk/online/ Згодоми додам ще кілька МК.
      Пишіть які саме Вас цікавлять ляльки та майстер-класи. З радістю поділюся тим, що маю)
      Ну і, звісно, цікаво які здобутки маєте Ви. ) Я лише ЗА співпрацю)

  7. Ольга коментує:

    Доброго дня! Прочитала вашу статтю та коментарі до неї. Думаю, що зможу пояснити текст по хліб та паличку. Справа в тому, що колись дітям давали смоктати замотаний у полотнинку хліб, а щоб дитина не втягнула це все і не подавилася, прив’язували паличку. Це була свого роду нинішня пустушка. Зверніть увагу, колись не обманювали дітей порожньою резиною, а давали їжу: хліб чи фрукти. Напевно, тому і подальша доля була наповнена змістом. Ваша стаття хороша і корисна для становлення української самосвідомості.

  8. Вікторія коментує:

    Якщо не заперечуєте, використаю теоретичну інформацію та майстер-класи для своїх сільських школярів. Шкода, що втратили такий пласт культури, тепер все по крихтах збираємо… Знаєте, якщо діти у селі вже не знають, що таке рогачі та коцюба і не куштували ніколи борщу та пирогів з печі – то треба вже хапатись за голову та щось робити. Почнемо з мотанки :)

    • С в і т а н а коментує:

      Звісно не заперечую)
      Якщо потрібні будуть ще якась інформація чи майстер-класи, звертайтеся) Із задоволенням поділюся з Вами усім що маю :)

  9. Артём коментує:

    Добрий день, поясніть, будь-ласка, ось цей текст:

    Бо мати, залишаючи дитя, замотувала фрукти чи хліб у шматочок * тканини, прив’язувала паличку і давала, як іграшку, тому в основі ляльки — хрест.

    Не можу зрозуміть про який крест йдеться мова? Якщо палочку прив’язати до вузліка, то ніякого креста не буде. Можливо я щось не розумію. Я не придираюсь, я просто хочу розібраться історії виготовлення мотанки. Для мене це дуже важливо.
    Дякую

    • С в і т а н а коментує:

      Доброго дня, Артем.

      Стверджувати не берусь, але я думаю, що напевно паличка прив’язувалась до тканини горизонтально. Виходили такі собі ручки…

      Якось так

      Інших версій поки що не маю.

      З повагою, Світана.

  10. Стожар коментує:

    дякую за хороший текст, от-от сама сідаю за виготовлення ляльки-мотанки. і правильно відповіли, то ж український оберіг, а не негритянський чи жидівський…

    • Леся коментує:

      Пані Світлано, дуже вдячна Вам за інформацію по мотанкам. Але дуже мало…у мене в житті такий момент, що хочется робити мотаночки, дізнаватись всі подробиці, нюанси, може навіть секрети по виготовленню ляльки мотанки. Зарз шукаю інформацію по кольорам для сокральному хреста(які кольори з якими поєднувати), який колір за яким краще намотувати. Ще раз дякую.

  11. Микола Твердохліб коментує:

    Пані Світлано, готовий підписатися під кожним Вашим словом… І яку ще більшу “толерантність” вимагають від українців??? Було б смішно, якби не було так гірко! Українці терпимі – і аж занадто. За останній історичний час це вже стало нашим недоліком… Українцям зараз потрібна самоповага, особиста та національна гордість та гідність. Якщо ми самі себе поважати не будемо – ніхто в світі нас поважати не буде!

  12. Марина коментує:

    Здравствуйте) Я хочу снять социальную рекламу на тему толерантности, а кукла- мотанка прекрасный символ достатка, взаимопонимания и гармонии ))) Пусть наша мотанка станет символом толерантности во всем мире))) Но для этого мне нужна ваша помощь… мне нужны фотографии вас вместе с вашими оберегами, из них я потом сделаю социальный ролик) Если вы проводите мастер классы, то пожалуйста сфотографируйте ваших учеников с их куклами, так же если вы проводите мастер классы для представителей национальных меньшин, сфотографируйте их вместе с них куклами , одетыми соответственно до страны их владельцев )) Все фото присылайте мне на эл. почту или в личные сообщения))) Я буду очень благодарна тем, кто откликнется и поддержит меня) Ведь проблема толерантности очень актуальна, как и кукла мотанка)) Сделав такое небольшое, но очень значимое дело, вы внесете свой вклад в развитие темы толерантности и возрождения наших традиций…Пусть кукла-мотанка станет оберегом, символом дружбы и единства для всех людей на Земле)) abutnayamarisha.ua@gmail.com т. +380985897498

    • Світана коментує:

      Ваша ціль мені зрозуміла. Зараз надто багато говорять про толерантність…

      Я абсолютно переконана, що в українців немає жодних проблем з терпимістю – хто-хто, а українці дуже толерантний народ (іноді ця терпимість зашкалює всі розумні норми).
      Натомість я бачу проблеми в українців з національною самоідентифікацією та свідомістю, зі збереженням національних традицій і культури. І моя задача, як майстра народного мистецтва – відродити і зберегти УКРАЇНСЬКЕ національне декоративно-прикладне мистецтво. Мотанка у наших предків була БЕРЕГИНЕЮ, САКРАЛЬНОЮ ІСТОТОЮ НАШОГО НАРОДУ (про що й мова у даній статті, котру Ви напевно не прочитали). Якщо ж лялька-мотанка, буде символом толерантності в усьому світі, вона перестане бути берегинею нашого Роду, вона перестане бути МОТАНКОЮ!
      А я роблю і робитиму все можливе для того, щоб вона й надалі була РОДИННИМ ОБЕРЕГОМ, СИМВОЛОМ зв’язку між поколіннями і БЕРЕГИНЕЮ українського РОДУ.

      Тож у нас з Вами діаметрально різні цілі.
      Пропоную Вам обійти Вашою увагою ляльку-мотанку і пошукати інші символи толерантності (ЗА межами українських оберегів).

      ПС. До речі, нацменшини практично не цікавляться нашими традиційними оберегами. Чи не тому, що вони мають свої власні?

Напишіть відгук