Про наші рідні українські обереги та чужоземні цяцьки

Обереги, виготовлені з різних матеріалів різних езотеричних та магічних практик, можуть дуже сильно допомагати нам в роботі, в побуті, та й взагалі, в усіх сферах нашого буття.

*Різні традиції по крихтах збирали знання і в кожній традиції є свої хранителі, котрі до цих пір успішно їх використовують: знахарі, волхви, лікарі, маги, шамани, цілителі, чаклуни...

Обереги - це егрегоріальні речі. Якщо стіл або стілець, або згорілі сірники є поза егрегорами, то ритуальний стіл - це завжди егрегорна річ. Це потрібно розуміти, коли здобуваєш подібну річ.

Ми відпочиваємо в інших країнах і привозимо звідтіля речі, які вважаються у тамтешнього населення  оберегами. Перш ніж купити щось таке і взяти додому варто хоча б дізнаватися який сенс несе річ, але майже ніколи ніхто того не робить.

Відмінно провівши час за різними туристичними маршрутами, практично кожному хочеться привезти собі на згадку про поїздку сувенір. Це зрозуміло. Але що саме ми купуємо й тягнемо до себе до хати досить часто ніхто з нас навіть і не здогадується.

Ось, наприклад, дракон Китаю - символ нібито всім відомий. Але от тільки в нашій традиційній культурі Георгій-Змієборець пронизує списом цього дракона. Можете пофантазувати що станеться, якщо Ви, як представник слов'янського пласту культури, почнете взаємодіяти з фігуркою дракона - пласту культури Китаю?

А може вам до вподоби африканські маски? Вперед! Але майте на увазі, що є така думка про те, чому не можна купувати африканські маски:
коли в африканському племені хто-небудь захворює, то чаклун йде в джунглі, з піснями, танцями і молитвами божествам вирізає гарну дровиняку і з цілою купою спеціальних ритуалів робить з неї таке собі  "Буратіно". Він довго і вдумливо вирізає маску. Під час вирізання маски чаклун їсть лише спеціальні продукти, обкурюює себе і хворого різними пахощами, співає і танцює ритуальні пісні і танці.

Після того, як маска готова, її кладуть разом в іншими масками (звичайними, вирізаними як прості сувеніри) на віз і везуть в найближче місто на ринок, де бувають білі туристи. Згодом маску купує якийсь турист, привозить додому, вішає на стіну...

Через якийсь час у сім'ї людини, яка купила маску хто-небудь захворює, причому медицина дуже часто буває безсила. А людина в далекому африканському селищі одужує і гаряче дякує своєму рятівнику - чаклуну.

Подібних прикладів щодо чужоземних традицій можна привести безліч.

Не вірите? Ну то спробуйте, ризикніть - потім розповісте як воно було...

Що може статися, якщо Ви скористаєтеся ритуальною річчю, котра належить іншій традиційній культурі, ритуальною річчю, яка є в конфлікті з вашою культурою, вашим енергоінформаційним полем, тобто річчю іншого егрегора?
Весь егрегоріальний шар повертається у Вашу сторону і завалює Вас всією своєю міццю. Вас просто розчавить ця енергетика, вона закатає вас, як асфальтоукладальник швидко і рівненько...

То може все ж таки ліпше відновити своє коріння, зв'язок з Предками, з Родовим деревом, використати досвід, знання та силу Рода? Хіба ж не краще користувася оберегами й символами усвідомлено. І саме тієї культури, до якої належите. А вона, наша рідна, має їх безліч і самих найрізноманітних: починаючи від вишиванок, рушників та традиційних елементів одягу, до усіляких ляльок, писанок та оберемків духм'яних трав.

А ще, найкращий оберіг є той, що зроблений своїми руками. Справді, зробіть самі собі оберіг. Виготовлення хатнього оберегу Дідуха, наприклад, не така вже й складна справа, спробуйте. І від виготовлення ляльки-мотанки  ви також отримаєте чимале задоволення.

Та навіть якщо рукоділля геть не ваша справа, або ви просто не маєте часу на подібні забавки - зверніться до майстрів: вишивальниць, лялькарів, писанкарів, гончарів чи ковалів, в залежності від того, що саме вам потрібно. На щастя зараз є майстри, котрі продовжують традиції наших Предків. І є навіть такі "скарбниці майстрів", де ви можете знайти потрібного вам майстра. На мою думку, чудова можливість вибирати не лише оберіг, а й майстра котрий його робить.

Конфуцій казав: "Символи та знаки керують світом, а не слово чи закон".

 

 


Ви й надалі зноситимете у свою домівку китайські штамповані дракончики-жабки-очка-голодні_карасики-слоники, чи може африканські сороміцькі статуетки і маски-жахи?

А може варто спробувати жити за правилом  "свій до свого по своє"?.. ;-)

 

Світана Цисар


2 коментарі до Про наші рідні українські обереги та чужоземні цяцьки

  1. Tatiana Petrushkina коментує:

    Як же ж Ви, шановний авторе, праві! 

Напишіть відгук